Не опускай свої тендітні руки,
Ти їх до Бога в небо підійми!
І про свої земні нестерпні муки,
Молись і долі доброї проси.
Нехай не плачуть очі твої ясні,
Не заплітай в волосся сивину!
У думці будуть помисли прекрасні,
І не неси тяжку чужу вину!
Поглянь на захід — сонце червоніє,
На завтра вітер буде скаженіть.
Прожить життя не кожен добре вміє,
Та хто не грішний, ти мені скажи?
Вдихни повітря і збери всі сили,
Знайди той сенс, що в думах загубивсь.
Чи не тому на світ ми народились,
Щоб мрії в краще з нами відбулись?
Барчук Р
Барчук Раїса
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
