Моє кохання — вимір віртуальний!
Не має часу, відстані та мір…
А хибний крок — останній і фатальний.
І не існує зрад та недовір…
Моє кохання в собі розчинило:
І трунок щастя, і солодкий гріх…
Негода долі крила надломила,
але й без них літать зі мною зміг.
В моїм коханні витримка сталева!
Нема потреби в спробі на розрив.
В нім ніжність первоцвіту березнева
і нетерплячий вітряний порив.
В моїм коханні двох сердець розмова,
і хвиля почуттів, мов океан.
Й залишить десь сторіночка книжкова
записаний у вічність наш роман…
Барчук Р
26.04.2020
<br>Барчук Раїса
