моя-моя… ніжна-ніжна…
бачу я крізь ночі сніжні
як сльоза твоя безкрая
все шукає свого раю..
і не знаю…
я не знаю…
чи то часом так буває,
що тобі щось промовляю,
сушу сльози, обіймаю…
щось не те, "не помагає"
ну поплач…
усі ми грішні…
і забути все торішнє
допоможе січень сніжно…
а що я?
а я лиш
н і ж н о…
.
.
.
(21/01/2022, Львів)
Olivia Home
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
