Проблисками темряви
Ніч ступає лагідно.
Поступово змушує
Світло відійти.
Розмиває тіні жваві.
Зтирає з лиця вади всі.
В ній можна розчинитися
Серед пороків всіх.
В ній затишок нав’язливий.
Шепіт думок- негаснучий.
В ній час не має виміру,
А сум не має слів.
В ній можна загубитися.
В ній можна стати праведним.
В ній можна стати юним,
Або на мить старим.
В ній зорі стануть вічними,
Єдиними, прекрасними.
Чумацький Шлях дорогою-
Не заблукаєш з ним.
Проте …
Вночі будь обережніше,
Вона як квітка хижая,
Як іскра, що роздмухаєш-
Залишить всюди дим.
Так, ніч буває різною,
Спокійною, бурхливою.
Такою, як ти схочеш.
Такою, який ти.
Катерина