Обійми мене,
Моє єство розгублене,
Блукаю тінню буднями,
У відблисках зорі…
Будь щитом моїм,
Бо я уся знедолена,
Душа моя вся зболена,
Примара, наче в сні…
Так, ми зможемо,
Безвихідь переможемо,
Так долею заложено!
Злетіли, як птахи…
Подаруй тепло.
Вітрами суми віднесло,
Вселенське щастя знов прийшло,
Пропали всі страхи.
Зупинився час…
Наш подих і крилатий змах,
Мелодія весни про нас,
Кохання віднайшли…
4.07.2024р.
Надія Холод🪽
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
