Ніби вчора була струнка та молода…
Сьогодні ж стала сива згорбена стара.
Всі мрії станули, як льодова вода.
В очах печаль підкралась, як мара.
Самотні думи розпирали уночі…
Всю силу й волю зажимала у кулак.
Сльозу поволі витирала на щоці,
Та все ж чекала і шукала долі знак.
Той знак, що це ще не кінець її життя.
Ще будуть танці. Вальс і танго й ча-ча-ча.
Їй дні завжди таки давались без ниття.
А по ночам без просу плакала душа…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
