Чи зможе колись людина,
Що бачила жах війни?
Здобути життя спокійне,
Поринути в гарні сни?
Чи вистачить завтра сили
Почати нове життя?…
Так, щоб усе було миле
Крізь ніжне серцебиття?
І точно не все так просто
В цивільній душі пітьми.
Словами поллють як воском.
Не всі залишились людьми…
Не хтось нам дає свідомість,
Формуєш собі її сам.
Якщо говорити про совість,
Не в кожного є по ночам.
Та є неймовірні люди.
Із них починається все.
Їх світло живе повсюди,
А совість до цілі несе.
Що там за краєм не ясно.
Та варто лишатись людьми.
Добром поливати вчасно,
Щоб зовсім не було війни.
