І танцював я без зупину,
Поки той ніж влітав у спину.
Від того, хто завжди був поруч.
Та не зберіг ти клятви, сволоч!
Давай, іди, я не тримаю.
Та чи я легко відпускаю…
Я б всі вуста вирвав тобі!
Може все ж краще б полетів.
І скільки ще чекати треба?
Єдина ти моя халепа.
Свавілля повне! Що тут коять?
А тут ножі його колотять…
Ти бачиш біль мій, син ворожки?
Наворожила певне трошки.
Але нічого, я не здамся,
Бо гріху я не маю, на щастя…
Нейк
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
