Вогонь палкого почуття,
У твоїм серці запалало,
Я увійшла в твоє життя,
І дозволу не запитала.
В твоїй душі кохання розквітає,
І пристрасті вогонь палає,
Лише цариця Нефертіті,
Лише вона це відчуває.
Кохання бачу у твоїх очах,
Чому ж сумні у тебе очі?
Чому не спиш ти по ночах?
Завжди з тобою бути хочу.
Ти знай, що постать я твою,
Серед юрби завжди впізнаю,
Я просто так тебе люблю,
Завжди на тебе я чекаю.
У літні темні холодні ночі,
Тебе кохаю, з тобою мрію,
Люблю твої прекрасні очі,
Лише з тобою шаленію.
І навіть у солодких снах,
Мої думки лише з тобою,
В твоє кохання, як в небо птах,
Я поринаю з головою.
Знаємо лише ти і я,
Як добре нам удвох з тобою,
І на вустах твоє ім’я,
Навік залишиться зі мною.
І байдуже, що чекає в майбутті,
Ти дорога людина у моїм житті!
Кохаю я тебе всупереч усьому,
І не віддам ніколи і нікому!
19.08.2021
Віра Дукач.
