Сквер у пахощах лип,
пахне вітер, трава,
Посивілі мої лише скроні,
Все забрали літа,
і твій погляд, слова,
Поминаю в молитві, поклоні.
У задумі до липи
притУлюсь плечем,
Як у холод до тебе тулилась,
Ти десь там, а я тут,
і живу лише днем,
Уже звикла, але не змирилась.
Пахнуть липи, одна
поміж ними бреду,
Вгорі небо, земля — під ногами,
Одинокою в осінь
вже скоро зайду,
У дощі її тихі, тумани.
26.06.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
