Перші проліски
Літали горобці, збивалися у купки.
Розказували один одному про те,
Що йде тепло.
А люди вже робили веснянІ закУпки,
Бо добре знали, що природа розцвіте
Зимі назло.
Ворони каркали й раділи шумно тому,
Що вже не треба їм летіть шукать зерна,
Терпіти голод.
Триматись можна близько від людського дому.
Зима, відсвяткувавши бал, на схід пішла,
А з нею холод.
І перші проліски пробилися зі снігу,
Всміхались дружньо людям, бо вони цвітуть.
Так невгамовно.
Усім приносять радість, довгожданну втіху…
Ще пусто зовсім, трави поки не ростуть,
А буде повно!!!
22.03.96 Карпати 486
Христина Пелікан
Христина Пелікан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
