Це новий день… І знову ранок.
Ти знову очі відкриваєш.
Виходиш з кавою на ґанок,
На дощ тихенько нарікаєш.
А він, не сходячи з окопу,
Під зливу й сніг, під спеки жар
Рятує твою стильну жопу!
Це його надприродній дар.
Він не гуляє, не вживає…
Вночі по клубах не тусить.
Він Батьківщину захищає!
Життя готовий положить…
І кожен день… І кожен ранок
Не з кави треба починати…
Відкривши очі під світанок,
Подяку кожному солдатові віддати!
Ганна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
