Покрова

‎Вже осінь кладе на поля покривало,
‎І перший мороз на траві побілів.
‎Земля засинає, спочити бажає,
‎Бо щедрий врожай вже в коморі лежить.
‎
‎Берегині в цей час оберіг розстеляли,
‎А Макош плела в долі ниті ясні.
‎Тут Лада любов’ю серця зігріває,
‎І Дана співає у ріках своїх.
‎
‎Дівчата у тиші вечірній просили,
‎Щоб швидше прийшов їх коханий до них.
‎Вогні на подвір’ях повсюди палають,
‎Щоб Рід був у мирі,у щасті щоб жив.
‎
‎У сірому небі хай сокіл кружляє,
‎Покрова щоб стала плащем для землі.
‎В обіймах її матінка відпочине.
‎Щоб знову з весни дарувати дари.
‎
‎Хай біла Покрова вкриває нам хати,
‎Щоб лихо й недоля не йшли на поріг.
‎Щоб жили ми в злагоді, вірі і правді,
‎Під покровом Богинь і під захистом їх.