Я цей день порахую за рік.
І утомлено вкриюсь в куточку.
Не торкнуться вже сльози повік.
Я збираю себе по шматочках.
Із образ написала б поему,
Виливаючи втому і біль.
Остогидлих учинків дилему
Розписала б детально повір.
Заховавшись у кокон надії
Надихаючись запахом мрій.
Я усе ще в кохання вірю.
І ти в мене, прошу, повір.
Новинки
Порахую день за рік
Автор:
Любава Волошин
Поділитись
