Шкода́, що квіти на морозі,
Трави́ зеленої шкода́,
Шуміти б листю при дорозі
Та облетіло, вже нема.
Неначе вітром позривало,
Процес прискорив морозець,
Останнє птаство відлітало
За обрій, небом навпростець.
Мороз пропав,
дощик занадивсь
У кожен день, мов знахабнів,
Та осінь терпить,
з кожним ладить,
Шкода́, що клен не пожовтів.
28.09.2025.
Ганна Зубко
