Летять лелеки… вкрите небо!
Не бачив клинів стільки світ!
Зустрівши їх, радіти треба,
Тривожить також цей політ.
Лелечий крик понад землею,
В нім чорно-білий помах крил,
Летять великою сім’єю!
Любов, повага до птахів.
Чарівна велич серед неба!
Довготривалий помах крил!
До них рости нам, людям,треба,
Вже зрозумів це не один.
Спішать додому, до нас з вами,
Голод і спрага дістає,
Сідають зграї між полями
Перепочити, втома є.
Не можна погляд відірвати,
Наче вітання — помах крил,
Далеку відстань ту долати
Бог помагає, дає сил.
Це, може, знак, війни не буде,
Така чисельність мир внесе, Лелече військо серед неба
Здивує світ весь, потрясе.
25.03.2024.
“Помах крил”, за 26 березня, прошу видалити, є помилки. Прошу вибачення!
Дякую!