Похмурий ліс в обіймах ночі
Шукає щастя та тепла
Ну не винний же він в тому, що сам сумний, та хоче кращого житла
А між примар та меланхолійного добра стаються чудеса
Можливо, і він відшукає того щастя, що шука ?
Це буде відомо, коли зацвіте його душа
Та з’явиться сонце, освітляться небеса
Похмурість, злоба перетвориться на проміні тепла тa нарешті заспокоїться навіки його лісова душа…
Альона
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
