Похмурий ліс в обіймах ночі
Шукає щастя та тепла
Ну не винний же він в тому, що сам сумний, та хоче кращого житла
А між примар та меланхолійного добра стаються чудеса
Можливо, і він відшукає того щастя, що шука ?
Це буде відомо, коли зацвіте його душа
Та з'явиться сонце, освітляться небеса
Похмурість, злоба перетвориться на проміні тепла тa нарешті заспокоїться навіки його лісова душа…<br>Альона
