І скільки б кілометрів не розділяло
Скільки б людей не споглядало
Скільки б хлопаків не приставало
І хто що б не говорив, за спинами нашими
Чекати я буду. І так, у цім житті хочу повидаться
Хоча б попрощаться
Обняти і не відпускати,
зазирнути у ту безмежну чорноту – твоїх чей
І все розказати, про все повідати і на вухо тобі закричати –
що всеодно буду любити і чекати.
Данделіо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
