Сутінки…Темрява… Пітьма…
Коли ти сам – ховаються в тобі.
Хоч зустрічаєшся із багатьма,
Та лиш одну шукаєш у толпі.
Шукаєш очі, що дають надію,
Натхнення, щиру ласку та любов.
При погляді в які душа радіє,
І пристрасть закипає знов і знов.
А тіло в неї наче у богині
Ти мрієш пестити його весь час.
Зливатися в екстазі. Ну а нині
Для тебе світ існує без прикрас.
Ні з ким не хочеш навіть розмовляти,
А мрієш так, що в венах застигає кров –
Обняти міцно, губи палко цілувати
І тихо шепотіти про любов.<br>Кирило С
