Київ – це місто, де ніхто нічого не боїться.
всюди нечисто й насправді досить повільно.
люди без мізків, не розуміють навіщо:
міняти, зростати, щось потрібне будувати.
це все велике село з несельскими цінами,
все давно куплено міжнародними фірмами.
нема чим дихати, всім сидіти вдома,
метро затопило, уйобіщний трафік,
скажені дворові собаки, проросійські дегенерати.
розвалені квартири по 12тищ, ваші капуоранжи по 150 гривень, цигані, безхатьки, люди пихаті.
рейтерська, спаська, поштова площа.
генделик, пиво, у когось нова авоська.
стертий нахуй й перебудовний хрещатик,
нагадаю, гостомель з 1494, а потім ці бляді 24 лютого.
але чесно сказати, я Київ люблю.
киянка всього 16 років, а тут наче пишу якусь дурню.
стрингер
про загальне
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська