Про злу вдячність нашу

Эпиграф

Мы благодарны всем безмерно,
И это правда, без сарказма.
Но все же гложет ощущение:
Нас палкой бьют, а шлют нам мази.

************
Як ображаються країни,
Що зброю поставляють,
Що вдячність України
Погано відчувають.

Та ні. Ми вдячні дуже сильно
За ті три перших дня.
Коли світ завмер і дивився,
Як почалась війна.

За Будапештський меморандум,
За крик «Закрийте небо!»,
За запчастини, що від світу
В російську йдуть ракету.

За кожен день війни,
Який ми проживаємо,
Поки наступний тип озброєння
Надати нам вмовляємо.

За всіх, загинув хто в бою,
В тилу сидячі вдома,
Просто тому, що своєчасно
Не надійшла нам зброя.

Ви постачаєте багато,
Без цього ми б не жили,
Але нічого ми для вас
В війні цій не зробили?

В реальності ми дуже вдячні,
Що нам допомагаєте.
Але «спасибі» кажемо
Ми після слова «дайте».

Це не погане виховання.
Це в нас нестерпний біль
За тих, хто вже не повернеться
Додому, до сімʼї.

Від руйнувань і втрат життя,
Які шок викликають,
Які кричати «дайте більше»
Країну вимагають.