***

***
Подай но,
друже, Зефіре,
мою одиноку ліру.
Змети
зі столу робочого
все,
чим горіти не хочу я.
Натхненням наповни бокали,
Щоб струни рівно
заграли
для ямбів,
чи то для хореїв
про щастя,
про мене,
про неї.
Хай буде у серці
млосно.
Хай буде серці
терпко
від тебе,
солодкоголоса
тендітнораменна,
Евтерпа.