А вітер віє?
Виє.
А світ – повія?
Криє.
А ми – то люди?
,,…вряд лі".
А їх засудять ?
КРАЙНІ:
Так, ті, що скраю.
Це не останні,
це ті,що можуть,
це й ті, крають:
серце людини- то на частини,
серця останніх – то на руїни.
А ті руїни – то сім’ї,
а ті руїни – то діти,
а ті руїни. – довір’я,
а ті руїни – то квіти.
…Їх вже не буде.
Криє.
Вітер не віє –
виє.
– Крайні- то люди?
– Навряд чи…
Бог їх засудить.
А гріх чий?
Ольга Дворецька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
