І там де вітер в полі віяв,
Блукає, загубившись тишина
Промінь сонця вже не гріє.
Золотаве колосся покрива сивина.
Навколо на землю туман осідає
Повільно, тримаючись в просторах степів.
Усе рідне душі попелястим крилом накриває
Але співам пташиним, заперечити не вистачить сил.
18.12.2024 23:57
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
