Вона була така чарівна,
Що він її не розумів!
Туманом оповила розум
Не сталося, як він хотів.
В полон вже душу закувала
У серце налила чорнил
Коли він жартував,
вона сміялась
Той сміх його уже душив.
Вікторія Анічхіна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
