Я зламала свій розум об тебе,
Я зламалась, хоча була сталь.
Я мов блискавка ясного неба,
Що із серця зліпила кришталь.
Розтягнула свій мозок на струни,
Розкидала по глибоким морям.
Тепер кити сповнені суму,
Тепер грають на лірі з життям.
Руйнувала свідомість мов казку,
Дописала те, що забрав.
Ти у мене шанс на поразку,
Шанс надії, що з грохотом впав.
Я розбила серце в акорди.
Ритм, що бʼється, то хіт понад час.
І поклала думки я на ноти.
Ноти, що заворожують вас.
Вікторія Снєгова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
