Ні, не плач, все минеться,
Вийде сонце і знову отримаєш шанс.
Шанс почати як заманеться,
Шанс, що небо послухає нас.
Ні, не бійся, то виклики долі,
Хіба хтось не знає про них?
Знаю, боляче, на рану як солі.
Знаю, що часом тягне на гріх.
Ні, не сердься, ми всі просто пташки,
Що загубились у вирі життя.
Божевільні, тендітні комашки,
Що чекають свого каяття.
Ні, не йди, тобі є що сказати.
Ти така божевільна й сумна.
Знаєш, буде твій час політати,
Просто настане ще справжня весна. <br>Вікторія Снєгова
