А на подвір”ї запахло любистком
І м”яти розносить вітрець аромат.
Візьму їх у руки – згадаю дитинство,
Де матінка рідна садила їх в ряд.
І мила моє кучеряве волосся
У травах отих, щоби гарно росло.
Не забувається, в пам”яті й досі
Як мені добре й приємно було.
Давно відлетіла голубонька сиза,
Матусенька рідна у той інший світ.
Лиш м”ята духмяна й зелений любисток
Нагадують, як пахли руки її.
2018 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
