Є на світі місця наче рай
про які лиш ледачий не знає
але кожному милий свій край
де і серце й душа спочиває.
Україна чарівна земля
з віковими дубами у лісі
вітер тихо до них розмовля
на широких просторах в поліссі.
Буйні трави цвітуть у лугах
а в степах соловейко співає
колоситься зерно на полях
небо сине над ними безкрає.
Шелестить очеретом ріка
тихо хвилями човен гойдає
біля річки калина й верба
над водою лелека літає.
Край чарівний, квітучий, співучий
найщиріші тут люди живуть.
Люд нескорений, вільний, могучий
незалежність свою не здадуть.
Пироженко Євгеній Григорович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
