Є на світі місця наче рай
про які лиш ледачий не знає
але кожному милий свій край
де і серце й душа спочиває.
Україна чарівна земля
з віковими дубами у лісі
вітер тихо до них розмовля
на широких просторах в поліссі.
Буйні трави цвітуть у лугах
а в степах соловейко співає
колоситься зерно на полях
небо сине над ними безкрає.
Шелестить очеретом ріка
тихо хвилями човен гойдає
біля річки калина й верба
над водою лелека літає.
Край чарівний, квітучий, співучий
найщиріші тут люди живуть.
Люд нескорений, вільний, могучий
незалежність свою не здадуть.
<br>Пироженко Євгеній Григорович
