Я йду по вулицях просторих
Там сміх дитячий, там життя
Заходжу в темний провулок
Там горя море, каяття
І ось світає за горою
Шумить буттям ріка
А в вулицях просторих, досі бігає дитя
А в провулках кволих, хтось волає в молитвáх
І я шукаю своє місце, ні там, ні там мене нема
Я в сад прийду, укриюсь листям
Загляну в воду, ось же ж я!
Така чужа, не ясна світу
Ні в каяттях, ні в сміху відблиск
Сама по собі, із аркушем в руках
І тільки сад вже знає щастя мого млосність
І тільки ріка бачила сльози мої
Я йду по вулицях просторих
Там сміх дитячий, там життя
Заходжу в темний провулок
Там горя море, каяття
Туся
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
