Самопізнання

Про всих вірші вона писала,
Та лиш про себе забувала.
Про те ким стала і чого бажає,
Під сподівання інших вона не підпадає.
Та запитання "хто ж я?", – ставлю повсякчас,
Тут варто зупинитись на одній із всих гримас.
Часом буваю тиха, мила і привітна,
А через мить жорстока, вперта і амбітна.
Тут колорит характеристик змішався у мені,
Та справжньою буваю, лиш у колі я сім’ї.
Як всі звичайні люди, у кожного своє,
Я щастям поділюся і не візьму чуже.
Та все ж ти обережно, підходь зі мной до справ,
Бо можу я ще безліч влаштовувать вистав.
І цінності є сталі, що змінам не під силу,
Плануєш їх порушить?, – копай собі могилу.
Щастя маю в голові і не залежить це від статків,
Допоки всі здорові і живі – це головне від всих достатків.
Бандура Анастасія Олегівна