"Скільки ще?"

Скільки ще часу мені глушити почуття?
Скільки ще мовчки дивитись та страждати?
Ні, і це не про себе зараз я, а тих хто може лишень в душі кричати.
Можливо, біль чи голос другорядний. Їх зводить з вірного шляху.
Та все ж є ще сім’я та друзі, які підтримать можуть в хвилину будь-яку.
Ні, йому це вже не допоможе, бо саме через них він помирав щодня. Вбивав в собі бажання, хобі. Усе робив як йому лишень мовляв. І ціль поставлена в його думках, втрачала сенс, не бачила буття. Нема того прориву, драми, що дадуть поштовх до існування нового лиця.
Нема тієї підтримки та опори, без яких важко все пройти й не впасти як у перший раз.
Ти сильний і це знаєш добре Довірся тільки своїм почуттям.
Я впевнена життя-це коло. А радіус у ньому ти який ніколи вже не знайде другого кінця .

Садовчук Дарія