Крик душі

Скільки крові пролито було?
Наших батьків й дідів…
А скільки ж в землю полягло,
Митців, поетів різних?
Їх всіх убили за їх думку,
За мову, віру та народ.
А головне, про це усе
Подбав «любимий,
братский наш народ»!
Ці кати убивали тисячі людей,
Розстрілювали, голодом морили.
А зараз кажуть: «У вас же нет поетов, художников великих»
Хоч ці гнидоти інтелегенцію усю
Розподілили, кого привласнили,
Кого добили…
Та то й не дивно, бо той хто проти
Влади йде – миттєво ворогом стає.
Ці душегуби не лише Дорогоцінний час в нас вкрали,
А ще й життя людей забрали<br>Степанчук Анастасія