Я плачу сміючись,
і сміючись я плачу,
сліз вже немає,
та страшно що я бачу,
я бачу що бачать
люди кожен день,
а може й менше бачу,
крізь світло повістей-пісень,
і може правда, може ні,
спотворює мене на дні,
крізь призму мрії у живе,
я мрію – хтось помре!!!
Просто людина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
