Щодня мене гризе та клята совість.
Ніколи спокою мені не дасть.
Їй і причина не потрібна!
Вона – нахабний лютий звір!
У когось звір, в когось комаха,
Кожен свою совість ма,
Що ніби тінь,
За кожним вашим кроком стежить.
Ця тінь мерзенна і бридка,
Паплюжить людям долі і життя
А долі і життя – безцінні і совість ніби той крадій,
Рахунок вкраденого переповнить хоче.
Мирослава Гнатовська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
