Туманом спогад вийшов на берег,
До зустрічі два кроки, а може і пів,
Відвертість прибою залишила посЕред,
Гробниці покинутих днів.
Туман писав переважно росою,
Звитяжні плями готичного стилю,
Бувало рубці знахабнівши від болі,
Клапті шкіри розкидали на милі.
Холоднечу вузла дарувала примара,
В тілі нейродів давня руда,
Дифузним процесом певно крокує,
До зустрі крок або півтора.
Відкупитись не вистачить коштів,
Візьме в полон за браком духу,
Спогади як в спину постріл,
Як судина з закупореним руслом.
Максим Гуменюк
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
