Спека пішла уже, відстала,
Та й скільки можна, годі!
Пахне на клумбі матіола
в вечірній прохолоді.
Вже кажанів
зграя літає,
І сонце заховалось,
Тихенько вечір позіхає,
Позаду ніч підкралась.
Усе приспала поступово,
Росою окропила,
В ній несподівано,
раптово
Сова заговорила.
Пташину казку
розказала,
А може колискову,
В глибокий сон
усіх загнала
І полетіла з двору.
29.07.2023.
Зубко Ганна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
