мені дихати важко коли я дивлюсь на тебе
дзвін у вухах та мушки в очах
тіло ватяне
твоє тіло – мармур
(я так хочу щоб ти не залишила
мені вибору)
слів мабуть не підібрати
й справа не у красі
(хоча в ній напевне!)
ти мов космос глушиш мої вдихи-видихи
і сигнал не сягає
неба
я тебе залишу у пам’яті
(виточу з мармуру)
як би ти
не просила
іншого
я так звикла бути у відчаї
давай потанцюємо
іще
трішки
допоки не зморить
мене
гіпоксія
Анастасія Іванова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
