Вже прийшла красуня осінь
Жовтолиста і золота.
Розплітає своє волосся
І надіється, що літа
Не пройшли безслідно сьогодні,
Не дарма пролетіли роки.
Ще не дуже сивії скроні
І не пройдені всі стежки.
Ще не всі долюблені діти,
Не продумані ліки від бід.
Не посаджені новії квітиІ серця застигли як лід…
Вона буде лід розтопляти, Саджати квіти нові,
Любити дітей, доглядати,
Щоб жили вони в добрі.
Хоч осінь позолотила
Дороги й поріжки/.
Вона все ж таки має крилаІ робить як всі помилки/..
.І знову вже сипле осінь
І далі летять роки.
І знов розплітає волоссяІ знову новії стежки…
Дембіцька Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
