СТРУНИ БОЛЮ

ЖУРБОЮ ОПОВИТІ Журбою оповитий не один, Ми ворогу не будемо прощати, Поліг за Україну батько й син, Чорніє з горя і дружина й мати. Поліг за Україну батько й син, І серце рветься в шмаття від розпуки, Життя стає гірке, немов полин, Від вічної болючої розлуки. Життя стає […]

НЕХАЙ ГОСПОДЬ БЛАГОСЛОВИТЬ Нехай Госпо́дь благословить На день спокійний Україну, А горе й лихо хай приспить І збереже нам солов'їну. Нехай Госпо́дь благословить І подарує всюди тишу, Щоб сліз нам більше вже не лить, Благать про це я не поли́шу. Нехай Госпо́дь благословить На нашу скору ПЕРЕМОГУ, Щоб […]

ВЖЕ НЕ РЕВЕ Вже не реве, вже тільки стогне Широкий красень наш Дніпро, Неначе в нелюдів в полоні… Людське бездушшя довело́. Вже не реве, не котить хвилі, Які колись щораз котив, Сміття у ньому, бруду, гнилі… Та він цього не заслужив. Вже не реве, бо вже міліє, І […]

ВІЙНА ЗАБРАЛА Війна забра́ла тисячі́ життів, А може навіть це уже й мільйони, Її до нас рашист-упир привів, Йдуть з технікою цілі ешелони. Війна забрала український цвіт Й продовжує щодня їх забирати, Вже другий розпочавсь десяток літ, Продовжуєм в могилоньки лягати. Війна забрала доньок і синів, Ніхто й […]

НІЧ У ТРИВОЗІ В тривозі ніч, в тривозі й хвилюванні, А так спокою нам хотілось всім. Чи є у нас на краще сподівання У пеклі наджорстокому оцім? Між вибухами мить перепочинку, Між вибухами тиша лиш на мить, Із нами ворог став до поєдинку, Сміття вороже все до нас […]

БЛЯШАНКА Злетіла ворожа бляшанка, Тривога з-за неї у нас, В ординців така забаганка. А може це в них уже сказ? В ординців така забаганка, Й споко́ю від неї нема, Чи може у них лихоманка Й бляшанки тому́ підійма? А може одне в них та й інше, Й здорового […]

ВИБУХИ В СТОЛИЦІ Лунають вибухи гучні, Не сплять потвори і в суботу, Не йде і зди́хіль сатані, Ніщо́ не знищує сволоту. Лунають вибухи гучні Один за о́дним у столиці, У небі світяться вогні, Для нас страшні ті громовиці. Лунають вибухи гучні, Нема споко́ю нам ні днини, І ці […]

ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ ГЕРОЇВ (Світлій пам’яті полеглих 128-ї бригади) Двадцять вісім героїв, Двадцять вісім свічок, Додало́ся в нас болю Й чорних-чорних стрічо́к. Двадцять вісім героїв Полягло, наче цвіт, Все від вражих набоїв, Там відбувся приліт. Двадцять вісім героїв Попрощались з життям, Ворог ли́ха нако́їв Смертним тим вишиттям. Двадцять вісім […]

СВІТИЛИ НАМ ВСЮ НІЧ НЕ ЛІХТАРІ Світили нам всю ніч не ліхтарі, В заграві вогняній ми потопали, Летіли нас вбивати моsk@лі – Життя наші на кон вони поклали. Над нами висло вбивчеє шатро, Під куполом небесним – павутина, Яку вночі снувало вбивче зло, І падала палаюча хустина. Бляшанки, […]

ХОТІЛОСЬ ВИЖИТИ І ЖИТИ Усе палало у вогні, Чи виживем, то ми не знали, Гатили кляті моsk@лі, Сміттям убивчим гаратали. В страху́ й молитві ці́ла ніч, Зерня́ток вервиці торкалась, І не змикала зовсім віч, Була́ і мить… з життям прощалась. Словами це не описать, Усьо́го словом не сказати, […]

ВІЙНА ЗАБРАЛА Війна забра́ла тисячі́ життів, А може навіть це уже й мільйони, Її до нас рашист-упир привів, Йдуть з технікою цілі ешелони. Війна забрала український цвіт Й продовжує щодня їх забирати, Вже другий розпочавсь десяток літ, Продовжуєм в могилоньки лягати. Війна забрала доньок і синів, Ніхто й […]

КРОВАВИЙ ПОТЯГ Ось знову вдарили потвори, Життя забравши у людей, Прине́сли знову біль і горе… Коли ж не бу́де в нас смертей? Коли не будуть в нас стріляти, Сміття убивче запускать? Чи при́йде час, щоб їм сконати? Чи довго нам на це чекать? Дніпро… Руйнації і жертви, Усюди […]