Вальяжні рухи…
Крок вперед, два назад.
Нестерпні муки…
Хтось естет, хтось просто…
любить мармелад.
Кругообіг людей в системі,
Тут немає ключів.
Тут все коротко, по темі
Світ борців для папірців.
Душа давно затьмарена,
Багато глядачів.
Усі давно приречені,
Покличте, хтось, співців.
Вже сцена підготовлена,
Театр імені життя.
Любов давно знекровлена,
Живим залишилось одне дитя.
Якісь-то очі споглядають,
На світ, замучений життям.
Туди, де втіху відбирають,
Туди, де вже не місце співчуттям.
Театр імені життя…
Висока сцена, гарні люди.
Одне живе лише дитя,
Бо не прийняло гріх Іуди.
07.12.23
Євгеній Ружицький
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
