"Заговори, щоб я тебе побачив"
Цю мудрість записав Платон,
Сократ ім’ям його відзначив,
Був Арістокл, неначе сон.
Змагання смертних та богів,
Славетні подвиги героїв,
Мерзенні вчинки ворогів,
Прекрасні німфи із покоїв.
Священна для земних гора,
Із божествами пантеону,
Велична муза для пера,
Не підкорилась Посейдону.
Могутній Зевс з Егидою(1),
Був сином Кроноса і Реї,
Титанів скинув він з огидою,
Віддав на муки Прометея.
Тисячоліттями страждав титан,
Який викрав вогонь з Олімпу,
Орел виднівся крізь туман,
Нещадно рвав йому печінку.
Велике й благородне серце мав,
За це навіки у кайданах,
Він жити всіх людей навчав,
Тепер щодня тіло у ранах.
Жодного разу не скорився,
Не відвернувся від земних,
Одного дня Геракл з’явився,
Й звільнив його від мук тяжких.
Ми всі з вами тепер титани,
Міцні, як кремінь, та стійкі.
Ганебне рабство,- то кайдани,
Та й вороги уже слабкі.
(1)- щит
Городна Яна
