Ти багато разів пообіцяв під ноги цілий світ скласти.
Чи не пам’ятаєш, милий? Ми стали незнайомцями,
То зілля вирішив випити?
пофарбував кохання в чорний колір.
Тебе я незабаром забуду: назад шляху вже точно немає.
Чи все змінилося?
Ти жадав мене, наче лев.
Але все, чому вчила мама, раптом зрозуміла я, подорослішавши.
На серці рани залікувати зможуть.
І навіть якщо ти повернешся, тебе до себе не підпущу від отрути задихнешся.
Горяістова Таїсія Юріївна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська