Ти мій Герою!

Ти мій рідненький Герою!
Ти за нашу державу стоїш горою,
А ти такий ще юний душою,
Повертайся живим додому,
На зорі ранньою весною,
Тебе чекає мама між тином і сосною,
Твоя дружина втирається сольоною сльозою,
З вікон виглядали твої діточки з голівкою рудою.

Навколо стало так тихо,
Прийшло в сім'ю страшенне лихо,
Немає вже того Героя,
Почорніла мати, а в сосни - хвоя,
Жінка впала додолу,
Не вірить вона нікому,
Діти... Як же вам сказати?
Що немає вже вашого Тати...

Забрала війна їхнього Героя,
Залишилася тільки його зброя,
Душа його прилетіла додому, до хати,
"Я люблю..., я буду тебе кохати...!"
Із небес я янголом стану прилітати,
Завжди і всюди буду вас оберігати,
Щоб більше ніколи горя вам не знати,
Ви ще будете щасливі і в радощах пірнати!

Без тебе світ чужий тепер, не милий,
Дорогий наш тато, синочок сизокрилий,
Тепер твій рід безсилий і таким буде завжди,
А там, де ти, не ходять, а ні автобуси, а ні поїзди...
Та не розлучать ніколи нас небеса,
Хоч і чорна хмара над нами звиса,
На столі стоїть твоє фото у рамці...
"Будемо розмовляти з тобою і вдень, і вночі, і вранці..."

05.03.2023. С.М. Онисенко