Ти пробач мені, матуся,
Що не завжди був слухняним,
Що слова, бува, колючі
Твою душу сильно ранять.
Ти пробач, що не приходив,
У ті дні, коли чекала,
Що свої тривожні сни
Мовчки ти переживала.
Ти завжди мене любила,
Навіть, в помилках і злості.
І до серця пригорнула,
Коли було зовсім непросто.
Я сьогодні став дорослим!
Та в очах твоїх — дитина.
Ти — мій ангел ніжний, босий,
Що веде крізь заметілі.
Ти пробач, рідненька мама,
За всі сльози, що зронились.
І прошу у Бога щиро,
Мрії, щоб твої здійснились.
Юрій Сіромашенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
