ТОБІ ВСІ СИЛИ, УКРАЇНО!
Коли я чую гімн і бачу в лицях
трепетну надію,
Твої як стяги кольорами
пестять зір мені,
Тоді я за одним лише із тугою
в душі жалію –
Не дожили до цих щасливих хвиль
діди мої.
Бо за твою свободу кров свою
в важких боях пролИли.
Тобі вони віддали рОки
юності святі,
Так бачити тебе на волі,
незалежною хотіли,
І господинею у хаті
на своїй землі.
А як вони старались зберегти
усі твої здобУтки,
Очистити від бруду
і в майбутнє донестИ.
Немов робили в пам’яті людей
такі міцні зарубки,
ЩоБи брехлива повінь правду
не змогла знестИ.
Із їх старань, їх впертості, любові,
боротьби і віри
Сьогодні ти черпаєш гордість
і красу свою.
Герої, хоч і мертві, надають тобі
живої сили,
Тож жоден кат повік не схилить
голову твою!
9.11.94 м.Київ 514
Христина Пелікан
Христина Пелікан
