Торкнувся струн моїх — душа ожила
І заспівала пісню хмільного щастя.
Я думала, нікому вже не вдасться
Її так пробудити з похмурих сновидінь.
Моя ж душа блукала в темряві,
Не знала спокою ані на мить.
Тепер їй сниться небесно-голуба блакить,
Її чарує голос твій і погляд.
Бо ти — Митець. Не кожному дано
Знайти ту справжню, не фальшиву ноту.
А ти знайшов… А ти торкнувся… Ти відчув.
І ти зумів розгледіти в мені чудну чесноту.
І я співаю. Серцем та душею.
Співаю так, як ніби вперше і востаннє.
В твоїм житті, ким я зостанусь?
Лиш спогадом осінньої мелодії, а чи коханням?
13.10.2019
Мотря Рутенія Черлена
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
