У ГОРОБИНИ ЗАПАХ ГІРКИЙ
У горобини запах гіркий,
Тому що пам’ята вона
Дніпрових хвилей плеск говіркий
Та сміх із сонного човна.
…Вони кохались, і чекало
Їх палке сонце навесні,
Але на землю нагло впало
Те, що ламає всі пісні.
Кричати можна, та — даремно,
Бо все одно, бо все одно
Кохані плечі обтягнуло
В квадратах пікселів дюспо*.
Вона жбурляла в його сумку
Все, що підсилює живе:
Молитву, хрест, солодке, булку,
Цигарки, кобуру, себе…
Він покидав свій дім вцілілім,
Щоб ширше затулять її.
Вона — заплакана й безсила,
Розбита долею на дві,
Залишилась і — полетіла
Його слідами у полях.
…А горобина червоніла,
Обпалена, неначе стяг.
*дюспо – тканина, з якої шиють військову форму
23.09.2024
Наталка Україна